Орфографічний словник української мови. 2005.
розсильний — I розсильн ий а/, е/. 1) Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур єром (про книгу, зошит). 2) Признач. для розсилання. II розс ильний ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур… … Український тлумачний словник
бой — я, ч. У деяких країнах – хлопчик розсильний у готелі, на пароплаві; слуга тубілець у колоніях … Український тлумачний словник
розсильна — ної. Жін. до розсильний … Український тлумачний словник
шапка — и, ж. 1) Головний убір (перев. без полів, м який, теплий). || також з ім. вушанка, зюйдвестка, папаха і т. ін., з прикм. моряцький та ін. Головний убір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу. || у сполуч. зі сл … Український тлумачний словник
посланець — (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), кур єр, розсильний; вістовець (перев. у війську); ходак (обраний кимсь і посланий кудись із певним дорученням, клопотанням) Пор. вісник 1) … Словник синонімів української мови
